Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сіцінська І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Федів О. І. Порушення функціонального стану ендотелію у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднану з метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / О. І. Федів, І. О. Сіцінська // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 163-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_1_42 Узагальнено основні відомості про роль ендотеліальної дисфункції у разі пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки у процесі виникнення та становлення метаболічного синдрому. Наведено дані про вплив ендотеліальних чинників на розвиток ремоделювання судинної стінки у разі виразки шлунка та дванадцятипалої кишки та метаболічного синдрому.
| 2. |
Федів О. І. Дисліпідемія та реологічні зміни в крові у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом типу 2 [Електронний ресурс] / О. І. Федів, І. О. Сіцінська // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 3. - С. 192-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_3_50
| 3. |
Сіцінська І. О. Вплив пробіотиків, що містять бактерії роду Bifidobacterium та Lactobacillus на стан цитокінової ланки гемостазу у залежності від цитотоксичності штамів H.pylori у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднані з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом типу 2 [Електронний ресурс] / І. О. Сіцінська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 5(2). - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_5(2)__21
| 4. |
Федів О. І. Поширеність штамів H. pylori у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднані з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом типу 2 [Електронний ресурс] / О. І. Федів, І. О. Сіцінська, І. С. Давиденко // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 172-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_2_43 Висвітлено питання щодо поширеності токсигених штамів Helicobacter pylori (H. pylori) серед обстежених осіб. Обстежено 50 хворих (на хронічний гастрит, пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднанні з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом типу 2). Аналіз генетичних особливостей H. pylori показав широку неоднорідність його геному. Встановлено, що вірулентні штами H. pylori СagA VacA та їх алельна комбінація (m1m2s1s2) призводить до розвитку деструктивних змін у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки, тяжкості запального процесу в слизовій оболонці і збільшує тривалість перебігу хронічної гастродуоденальної патології.
| 5. |
Сіцінська І. О. Деякі патогенетичні особливості поєднання CagA i VacA h.pylori у хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом типу 2 [Електронний ресурс] / І. О. Сіцінська // Світ медицини та біології. - 2016. - № 2. - С. 80-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2016_2_21
| 6. |
Сіцінська І. О. Патогенетичні особливості пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки в поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу [Електронний ресурс] / І. О. Сіцінська // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_2_15 Розвиток і перебіг пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки супроводжуються наявністю штамів H. pylori (CagA+ VacA+, CagA+ vacA-, CagA- VacA+, CagA- VacA-), що виявлено у хворих за наявності супутньої патології та коли її немає. У групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднані з артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу виявлено штами CagA+ VacA+ у 14-ти осіб (45,16 %), CagA+ VacA- - у 4-х (12,9 %), CagA- VacA+ - у 13-ти (41,43 %) та в групі хворих на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки - відповідно в 4-х (13,79 %), у 8-ми (27,59 %), у 16-ти (55,17 %) осіб. Вплив штамів H. pylori супроводжується змінами протеолітичної та фібринолітичної активності. З урахуванням супутньої патології та ролі штамів у разі розвитку основної патології виявлено вірогідне зниження рівня лізису альбуміну, лізису азоказеїну та підвищення лізису азоколу у порівнянні зі зниженням сумарної фібринолітичної активності, неферментативної фібринолітичної активності та підвищенням ферментативної фібринолітичної активності. Використання антихелікобактерної базисної терапії та пробіотиків (Lactobacterium, Bifidobacterium) надає позитивний результат.
|
|
|